Історія ліцею

Історія освітнього закладу в селі Малаївці. В ХVІІ столітті, коли звільнили землі Басарабії від турків, на лівому березі річки Ягорлик було засновано село Малаївці. Землі Малаївців належали генералу Каторжаному. В ті часи село було знамените тим, що в ньому почали розробляти копальні по видобутку черепашника. Першою будовою в селі була церква Свято –Миколаївська, а другою-школа, яка була побудована в 1726 році на пожертви селян, копальників, церкви і генерала Катаржаного. Школа була збудована з білого черепашника і її назвали Білою школою. В школі було три класи, дві невеликі кімнати і одна більш просторніша для богослужіння. На той час в селі налічувалось 110 дворів. В школі навчалися діти селян, копальників, торговців і духовенства. В зв’язку з розвитком копалень село збільшувалось, почалось заселення людьми з Росії, з центральної України, а також з Басарабії. Село Малаївці зростало швидкими темпами і вже в 1894 році воно налічувало 204 двори, переважно в якому жили прості люди, 80% бідноти. В 1899році землі села Малаївці були викуплені поміщицею Обомилівкою. Біла школа ставала замалою для такої кількості дітей, тоді священик Свято-Миколаївської церкви звернувся до прихожан, а також до поміщиці Обомилівки про допомогу у побудові нової школи – чотирьох класної церковно-приходської школи. Школу побудували неподалік від церкви, під її будівництво було виділено 1 гектар землі. Вона виділялася серед інших будівель села своєю величністю, величиною і світлістю класів, висота класів 4,5 метра. Було зроблено водовідвід ґрунтових вод, з керамічних труб, який працює ще й досі. Дах школи був покритий залізом, що свідчило про добробут будівлі. При школі також був побудований дім для вчителів, на два входи. В1903 році було відкрито чотирьох класну церковно-приходську школу і освячено священиком. І хоч школа й була невеликою, всього чотири класи, доводилось працювала в дві зміни. Викладали предмети три вчителя Шведін Віктор Констянтинович, Величко Іван Якович та його дружина Віра Володимирівна Монастирська. Кожен батько за навчання своєї дитини повинен був сплачувати 3 карбованці щорічно. В 1917 році в селі на базі церковно-приходської школи були організовані лікнепи. В них навчалося доросле населення села, по 10-12 чоловік в кожній групі. З 1920 року церковно-приходська школа стає земською чотирьох річкою. В середньому в школі навчалося по 160 учнів щороку. Початкова школа проіснувала в селі 10 років. Село Малаївці має хороше географічне розташування: по краю села проходить дорога, яка з’єднує місто Котовськ з містом Дубасари Молдови, тому таке розташування села і можливість знайти роботу, приваблювало людей тут оселятися і жити. В 1931 році в Малаївцях відкривається перша семирічна школа. В ній навчалися учні з селів Артирівка, Довжанка, Петрівка, Басарабка, Одаї, Унтилівка. Малаївська семирічна стає центром освіти по долині Дойбани-Коси. В школі навчання проходить в дві зміни, всього навчається 225 учнів, є паралельні класи, школа переповнена. В 1933 році приймається рішення сільською радою про роз’єднання старшої школи і початкової. В хаті заможного селянина відкривають початкову школу на три класи 1, 2, 3, а 4 клас навчається разом з старшою школою. З початком Великої Вітчизняної війни школа не закривалась. В цей період, а саме з 1941 по1944 роки, навчання проводилось на румунській мові. Всі предмети в школі читали вчителі румуни. Уроки починалися з молитви на румунській мові, а тих хто відмовлявся читати молитву румунською, жорстоко карали, вели в Примарію (румунська сільська рада) і били різками. З 1 вересня 1944 року почалося масове охоплення дітей навчанням. В післявоєнні роки в класах сиділи учні різного віку. Тих хто в 1941 році не закінчив школу знову повернулися до своїх парт у ті ж самі класи. Так, після визволення території Радянськими військами, розпочалася нова сторінка життя школи в селі Малаївцях. В 1959 році семирічна школа стає восьмирічною. В школі на той час працює 12 учителів. Восьмирічна школа Малаївців теж стає першою школою по долині Дойбани-Коси, що призводить до збільшення кількості учнів в школі і тому в 1965 році було прийнято рішення, на колгоспних зборах, про добудову 4 класних кімнат і спортивного залу місцевим колгоспом "Правда”. Голова колгоспу "Правда” Чапрак Григорій Никифорович і директор школи Мазур Василь Савович розпочали розширення школи з прибудови. В 1968 році 1 вересня прибудову відкрили, в школі з’явився хороший спортивний зал, 4 світлі класні кімнати. Початкову школу переведено до основної будівлі. В школі навчалося 189 учнів, але незважаючи на це школа працює в одну зміну. Вихованням і навчанням учнів займаються 15 учителів. В 1973 році директор школи стає Тарнавський Дмитро Іванович і розпочинає своє педагогічне життя з нововведення. Так в 1974 році школа переходить на кабінетну систему. В школі організовано харчування всіх дітей від комбінату громадського харчування. Школа стає кращою серед восьмирічних шкіл. На базі школи проводяться семінари директорів шкіл, вивчається досвід роботи кабінетної системи. На базі школи проводяться обласні семінари. В 1984 році в життя втілюється реформа школи, навчання дітей в школі починається з шести років. Із збільшенням дітей в кількості знову постає питання про створення умов для навчання. В школі розпочинається побудова комплексу для шестирічок. Побудову проводить місцевий колгосп "Правда”, голова колгоспу Стрілецький Анатолій Іванович, директор Коваль Василь Леонідович. Побудовано ігрову, спальну кімнату, навчальний клас майстерні по дереву і металу та бібліотеку. Це дало змогу продовжити втілення в життя кабінетної системи. Практично з усіх предметів, за короткий час, були оформлені кабінети, забезпечені необхідним приладдям та устаткуванням, що дало змогу покращити якість знань учнів. 2003 рік, стає роком двох визначних дат в історії життя школи, 100 річчя школи, а з 1 вересня 2003 року школа стає аграрним ліцеєм. Збулася давня мрія жителів села Малаївці про середню школу. В ліцеї крім загальноосвітніх класів є кабінети механізації, агрономії, лабораторія по рослинництву. Набувати знання, а також відчувати себе особистістю учням допомагають вчителі і класні керівники ліцею. Ліцей, крім середньої освіти, дає учням права трактористів, прививає любов до землі, вчить господарювати. Він співпрацює з Одеським аграрним Університетом, Уманською сільськогосподарською академією, Київським технікумом транспорту і менеджменту. Учні ліцею поступають до цих вузів за результатам олімпіад, а також по співбесіді. Написав учитель біології Коваль Василь Леонідович

Пошук

Календар

Архів записів

Прогноз погоди

Должанка

Малаївський аграрний ліцей

Історія ліцею