Історія села Малаївці

Село Малаївці виникло приблизно в кінці 18 ст. Назва села виникла від прізвища першого поселенця Малая (Малаєштин син). І так село дістало назву Малаєшти. Назва цього села існувала до 1948 р. А з 1948 р. це село носить назву Малаївці. Село Малаївці розташоване на лівому березі невеликої річки Ягорлик, яка впадає в Дністро. Біля села проходить дорога (шосейна), яка з’єднує Котовськ - Дубоссари. с. Малаївці належало до Довжанської сільської ради до 1988 р.До районного центру Красні Окни віддаль - 7 км. До найближчої залізничної станції Чубівка -18 км. З 1988 р. 15 травня створено Малаївську сільську раду. На південно-східній частині від Малаївців на віддалі 3 км. Є хутір Унтилівка, який заснований в 1927 р. Малаївці багаті на такі корисні копалини, як камінь, вапняк, глина, пісок, які використовуються в будівництві. В 1789 р. територія, що лежить між Бугом і Дністром була звільнена російським військом від турків. Звільнені землі царським урядом надавалися у користування царським генералам. Земля, яка зараз знаходиться у користування СВК “Правда” була виділена царському генералу Катаржію, а згодом Катаржій став поміщиком. Для того, щоб заселити звільнені землі, поміщики брали кріпосних з своїх помість в центрі Росії та на Україні і насильно переводили їх на нові землі. Крім того, було багато втікачів з північних губерній, які тікали від своїх панів і тут собі знаходили пристановище. Після реформи 1861 р. кріпакам дали землі.Тим, що записалися в міщани землі не дали. Землю давали по 4 десятини на чоловіка. Сім’я, що не мала у своєму складі чоловічого полу, землі не одержувала. Після земельної реформи землі селянам більше не наділяли. Пізніше жителям села відома поміщиця Обомилівка (їй належали близько 2000 десятин землі). Всередньому на селянський двір припадало 3,5 десятин. Селяни платили державний податок по 3 крб. за десятину і сільський збір. Поміщиця в селі постійно не жила. Вона мала ще в інших місцях землі, володіла ними. В селі постійно жив управляючий на прізвище Сжицький. Був у селі побудований поміщицький маєток, якого під час війни (1941-1945 рр.) було зруйновано. До 1914 р. в селі було 80 % бідняцьких дворів. В революцію 1905 р. відбувалися революційні виступи в селі Малаївці. Виступали селяни проти поміщиці Обомилівки, а також проти багачів села. Організатором виступу була Маша Дідорчук. Повстанці руйнували приміщення, інвентарь. Учасників арештовували. В селі проживав учасник повстання на броненосці “Потьомкін” 1905 р. Хоменко Григорій Данилович (1876-1961 р.). Після повстання Хоменко разом з повстанцями втік до Румунії, пізніше повернувся до свого села і прожив тут до кінця життя. 1918-1919 р. в селі діяв партизанський загін на чолі з Дубенком та Д. Альошиним. Загін виступив проти Денікінців. Відважний партизан Ілля Никонович Мельник. Нагороджений двома орденами Червоного прапора. Радянська влада в селі встановилась у 1919 році. Першим головою ревкому села був обраний Роженко Федот Радіонович. 1920 р. в селі був комсомольський осередок члени комсомольці Плотнік Пантелей, Мясковецький Ананій. Перша партійна організація 1936 р.- секретар Миргород. В 1923 р. проходив наділ землі селянам. Селянам дозволяли мати с/г машини, жатки, молотарки. Створена організація “Сільгоспбанк”, яка допомогла селянам у придбанні інвентаря. В 1927 р. перша “Запашка ”- колективне господарство. 1929 р. – два колгоспа – “ Вільна праця ” Єрошевський В.В., “Петровського ”- перший голова Тарніш П.К. 80 % - колггоспники, 20 % - одноосібники. В 1931 р. в Малаївцях вперше побачили трактора “ Фордзон ”. В 1935 р. з двох колгоспів утворилося ще 3 колгоспи “Кірова”- Новаковський В.В., “Шевченка”- Карабецький, “Котовського”- Кербенко І. 1935-1941 рр. - росли колгоспи, колгоспники стали заможнішими. Колгоспники вирощували високі врожаї озимої пшениці, які в 1913 р. становили 10-12 ц. з га., в 1928 р.- 14-16 ц. Зараз в середньому 21-23 ц. На колгоспних полях з’явилися перші комбайни “ Комунар ”, перший комбайнер Бондаренко, помічник – Ковальчук І.Я. З’явились перші автомашини “ ЗИС ” і “ ГАЗ ”. Зростає культура села. До 1917 р. в селі Малаївці була земська школа, збудована в 1903 р. В школі було дві групи, перша і друга, і два відділи – другий і третій. В школі було два вчителя Шведін Віктор Констянтинович і Вімко Іван Якович та його дружина Віра Володимирівна Монастирська. Кожний батько за свою дитину платив по 3 крб. за щорічне навчання. До побудови земської школи була церковно-приходська, яка розміщувалася в приміщенні біля церкви в сільській хаті. Після 1917 р. в селі були організовані лікнепи. Для навчання дорослого населення групами по 10-12 чоловік, яких вчили культармійці з освітою 4-5 класів. До 1928-1930 року діти вчились в початковій школі, в якій було 4 класи, а з 1930 р. в селі була відкрита семирічна школа. З 1957 р. семирічна школа реорганізована в восьмирічну трудову політехнічну школу. При школі відкрито вечірні класи. До 1917 р. в земській школі навчались в 1 і 2 групах по 15-18 чоловік, в другому відділені 12-15 учнів. Тепер в Малаївській школі навчається 150 чоловік (приблизно). В населеному пункті працює з вищою освітою – 25 спеціалістів. Виходцем із села є генерал – лейтенант Мельник Михайло Терентійович, полковник – Дідорчук Павло Федосійович; полковник – Коваль Василь Васильович. Дитячі ясла та дитячий майданчик в селі Малївці організовані з 1930 році. До 1917 р. в селі Малаївці була лікарня, побудована в 1912 році. В 1941 р. розпочалася Велика Вітчизняна війна. Село було окуповано румунськими військами. Частина колгоспного і тваринництва було евакуйовано на схід країни. В селі господарювала румунська жандармія. Господарство колгоспу було зруйновано. Румуни насильно примушували працювати людей, катували їх палицями за найменшу провину, забирали майно та худобу. На початку квітня 1944 р. село звільнили радянські війська. Під час звільнення села відбувся бій радянських танкістів з фашистами. Фашисти під час бою спалили близько 20 будинків. При звільненні села громадянкою нашого села Гончарук Є. М. була надана медична допомога 12 воїнам радянської армії. Село повністю було звільнено. Ця радісна подія відбулася 3 квітня 1944 р. в 6 годину ранку. Це був самий найщасливіший день в історії нашого села, прийшла довгоочікувана перемога. Але разом з радістю в людей нашого села було й горе, до рідних домівок не повернулися сотні жителів нашого села, які загинули на полях битв. Тільки після 1953 р. село почало відбудовуватись. Колгоспники відновлювали колгоспне господарство. В 1951 р. всі три колгоспи були об’єднані в один, який мав назву “ Кірова ”- головою колгоспу був Коваль Харитон Васильович. В колгоспі зростали посіви пшениці, кукурудзи, великої рогатої худоби, свинарство. В 1957 р. колгосп “ Кірова ” був об’єднаний з колгоспом “Суворова ” села Довжанка. Цей колгосп мав 8 тис. га. орної землі. Зріс добробут селян. В селі побудували 114 добродушних дворів. Перекрито 212 домівок (Реорганізація 1963 р.). Голова колгоспу “ Правда ” є Чепрак Г. Н., с/п Роженко В.П., дуже довгий час працював с/п Новаковський С.П. В 1962 р. розпочато електрифікацію населеного пункту. Електрофіковано школу, сільський клуб, центральну вулицю села 75 будинків, правління колгоспу, медпункт , а також тваринницькі ферми, побудовано 5 корівників, в яких встановлено автопоїлки. З кожним роком життя колгоспників ставало кращим. В 1963 році в Малаївцях утворився колгосп “ Правда ”, який має (5183 га.) землі, з них орної 3 тис.564 га. З травня 1987 р. існує Малаївська с/р., яку очолює Бучацька Л.Г. За період були побудовані приміщення с/р., магазин, ФАП, проведений капітальний ремонт школи, бібліотеки, дитячого садочка. До сільської Ради належать ще два населені пункти – це село Червоний Орач, Унтилівка. З 2002 року господарство очолює Кирлан В.П. Господарство ефективно розвивається, практично всі жителі села працюють, отримують зарплатню. За часів правління Кирлана В.П. побудовано приміщення для адміністрації СВК (рік 2005-2006), спортивна площадка (2006 р.), футбольне поле (2005 рік). В історії нашого села були часи занепаду, були і розквіту, сьогодні можна сказати настав час відродження…

Пошук

Календар

Архів записів

Прогноз погоди

Должанка

Малаївський аграрний ліцей

Історія села Малаївці